Стадії розвитку та мотивація малої групи

Стадії розвитку малої групи (за класифікацєю А. Шегди)

1.   Формування. Члени групи поводяться обережно, сором’язливо: кожен прагне знайти роль, яка б забезпечила йому збереження індивідуальності, але одночасно й відповідала вимогам єдиного цілого. Учень, активніший за інших, бере ініціативу на себе і намагається спрямувати діяльність групи. Характерна ситуація, коли інші члени групи починають критикувати активіста, засуджувати (за спиною), тому на даному етапі лідеру групи необхідні допомога і підтримка педагога. Природним фактором, що поєднує членів групи, є спільна робота над досить простим завданням, у виконанні якого беруть участь всі учні малої групи.

 

2.   Психологічна напруженість. На цьому етапі виникають конкретні проблеми, пов’язані з розподілом праці, зовнішніми умовами і т.д. Роль групи різко зростає, рішення приймаються переважно більшістю. Ваша задача на цьому етапі – підтримка, підвищення статусу сором’язливих, тихих, пасивних учнів.

 

3.   Зміцнення. Група виступає вже як сформована команда. Кожен учень знає свою роль (місце в групі). Атмосфера діяльності розкута, діє тверда система правил та норм. Одному із членів групи дозволяється керувати, іншому – виконувати нескладну роботу або знайомити всіх членів групи з певною інформацією. Формується внутрішньогрупова неформальна ієрархічна структура відносин. Ви на цьому етапі маєте корегувати моделі поведінки учнів. Захист своєї індивідуальності серед членів групи може бути виражений за допомогою різних засобів:

§   мовчання, відходу від діяльності групи, відсутності захопленості, зацікавленості, критичним настроєм;

§   приведення інших у стан непевності несподіваними відповідями;

§   демонстрація твердого формалізму;

§   перетворення справи (завдання) в жарт;

§   зайва балакучість, що заважає зосередитися на досягненні результатів роботи.

Усунення подібних проявів на всіх етапах діяльності групи – одне з завдань педагога. Основним нейтралізуючим впливом на подібні дії є підвищення самооцінки учнів, повага і партнерські відносини між ними.

 

4.   Конкуренція в групі. На цій стадії критики знаходять один одного, а також тих, хто їх підтримує. Бажання членів групи співпрацювати різко падає. Між підгрупами виникає конкуренція і боротьба за владу. Цьому можна перешкодити. Необхідно обговорювати проблеми внутрішньогрупової взаємодії з учнями і розкривати причини конфліктів. При цьому Ви маєте допомогти учням усвідомити негативні сторони їхньої діяльності.

 

5.   Згоди. Члени групи прагнуть до вирівнювання розходжень в активності і визнають цінність кожного учня в результатах роботи групи. Атмосфера в групі досить тепла, дружня і безпечна. Проблемою може стати самовпевненість і приплив нових членів. Ваше завдання – якомога довше підтримувати цю стадію розвитку групи.

 

6.   Кризи. Група втрачає гнучкість, ефективність. Поштовхом до кризи, як правило, виступає певний зовнішній фактор. У групу необхідно ввести нових членів або створювати нову.

Мотивація членів малої групи

За ступенем мотивації членів групи до роботи, учнівські колективи поділяються на:

§   групи, немотивовані на виконання завдання. Мотивувати роботу таких груп можливо, використовуючи авторитарний стиль фасилітації (за рахунок централізації у своїх руках функцій керування, застосування директивного стилю, чіткого планування і контролю, а також методів покарання окремих членів групи, що не виконують завдання і порушують дисципліну). Цей стиль можете застосовувати Ви як педагог, лідер групи (який отримав певні інструкції) чи одночасно Ви та учень (якому Ви передаєте частину своїх функцій);

§   групи, частково мотивовані на виконання завдання. Мотивувати роботу таких груп можна за рахунок підвищення значимості й особистої відповідальності неформального лідера (лідерів) групи, передачі йому (їм) частини функцій керівника. Використовуйте партнерський тип фасилітації, методи заохочення і покарання, розвивайте позитивний мікроклімат у групі;

§   групи, які повністю мотивовані. Підтримка мотивації в групі досягається через партнерський чи автономний тип фасилітації, передачу частини повноважень педагога членам групи, активне залучення членів групи до прийняття рішень, розвиток і заохочення самостійності учнів.

 

Методи мотивації учнів:

 

Організаційні (залучення учнів до участі в прийнятті рішень);

Мотивація є перспективою поглиблення знань, умінь і навичок;

Мотивація збагачує зміст праці;

 

Морально-психологічні (розвиток професійної гордості, особистої відповідальності, прагнення до успіху, можливість самореалізації, розвиток почуття значимості, публічне визнання досягнень, заохочення, орієнтація на досягнення цілей, конструктивна критика, створення атмосфери взаємної поваги, довіри, схвалення, підтримки).

 

Мотивація малої групи учнів

 

Індивідуальна мотивація не може бути механічно перенесена на мотивацію груп. Групи в цілому іноді реагують інакше, ніж їхні окремі члени. Мотиваційна структура групи залежить від виду діяльності, ступеня згуртованості її членів, налаштованості на роботу, групової моралі.

Ви маєте знати джерела мотивації групи і вміти їх застосовувати на практиці.

 

Рекомендації щодо підвищення мотивації групи:

§   підбирайте в групу учнів, близьких за духом, нахилами, інтересами, поглядами;

§   частіше збирайте групу разом, розвивайте почуття приналежності до групи;

§   широко практикуйте участь усіх членів групи у прийнятті рішень;

§   ставте перед групою загальні цілі – досяжні, конкретні, які співпадають з особистими інтересами кожного учня;

§   підтримуйте віру учнів у свої сили, розвивайте слабко виявлені якості особистості учнів;

§   зміцнюйте довіру членів групи один до одного, подбайте, щоб приналежність до групи приносила їм радість і відповідала їх прагненню до престижу;

§   розвивайте колективізм, довіру і солідарність, доброзичливість, прагнення до пошуку компромісів;

§   допомагайте групі конструктивно вирішувати конфліктні ситуації;

§   захищайте і підбадьорюйте “тихих” членів команди, стримуйте найбільш активних учнів у прагненні домінувати над більш сором’язливими;

§   не принижуйте особистої гідності учнів;

§   використовуйте свої знання на усіх стадіях розвитку групи, стимулюйте  її розвиток.

 

У будь-якому колективі можлива поява неформальних чи формальних груп учнів, що негативно ставляться до навчання, продуктивної спільної роботи. Якщо група утворена тільки за допомогою формальних дій педагога, її необхідно розформувати. Однак, набагато складніше вирішити проблему деструктивної неформальної групи.

 
Категория: Мои статьи | Просмотров: 2823 | Добавил: ua | Рейтинг: 5.0/2